Організували конференцію Львівський центр науки, інновацій та інформатизації, конфедерація ділових кіл Львівщини, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет ім.. І. Франка, Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, ЛМКП «Львівводоканал» за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.
Партнерами організаторів у проведенні конференції виступили асоціація «Укргідроенерго» та філія магістрального нафтопроводу «Дружба» ПАТ «Львівтранснафта».
Тематика конференції відображала такі напрямки досліджень і розробок:
- ресурси природних вод та їх екологічний стан;
- рекреаційно-бальнеологічний потенціал Карпатського регіону;
- водопостачання та проблеми раціонального використання прісних вод;
- сучасні методи і технології очистки та утилізації стічних вод;
- вода і здоров’я людини;
- проблеми охорони транскордонних водних басейнів;правові та економічні аспекти збереження і використання ресурсів природних вод;
- гідроенергетичні ресурси;
- інтеграція у вирішенні проблем охорони природних вод до пріоритетів ЄС.
В роботі конференції взяли участь більше 50-ти осіб в т.ч. науковці з Молдови і Польщі.
Україну на конференції представляли вчені і фахівці Національного університету «Львівська політехніка», Львівського національного університету ім. І. Франка, НВЦ «Еколас» (м. Сєверодонецьк), Одеського державного екологічного університету, Інноваційного центру ДП «Аргентум» (м. Львів), Інституту геологічних наук НАН України (м. Київ), Київського національного університету технологій та дизайну, Корпорації «Енергоресурс-Інвест» (м. Львів), інших установ та організацій.
На відкритті конференції її учасників привітали голова оргкомітету доктор хімічних наук, професор Львівської політехніки Віктор Яворський та заступник директора Львівського ЦНІІ Орест Муха.
Із вступною доповіддю «Громадсько-державне партнерство при побудові регіональної інноваційної системи» на пленарному засіданні виступив директор Львівського ЦНІІ к.т.н. Михайло Яворський.
Промовці відзначили, що до головної проблеми обмеженості ресурсів води, їх якості, проблем господарського і питного споживання, рекреаційно-бальнеологічного потенціалу додалися проблеми використання малих річок в енергетиці і водопостачанні, екологічного моніторингу, розливання мінерально-столових і столових вод у пляшки, нормативно-правові аспекти водокористування тощо. Було підкреслено, що на знак офіційного визнання глобального значення деградації природних джерел води Генеральна Асамблея ООН проголосила період 2005-1015 років міжнародним десятиліттям «Вода для життя».
Також акцентувалась увага на тому, що у нашій державі при наявному високому інтелектуальному потенціалі необхідно формувати таке соціально-економічне середовище та цінності, які би стимулювали громадян, промислово-підприємницькі структури та інші організації, спонукали б органи виконавчої влади і місцевого самоврядування накопичувати, пропагувати і широко застосовувати знання та інформацію про нові технології, які дозволяють економити і ефективно використовувати водні ресурси у всіх галузях промисловості, побуті і суспільному житті.
Влада, громада, бізнес, наука і освіта повинні зробити все необхідне, щоб інновації, зокрема енерго- і ресурсоощадні технології, способи очищення забруднених та стічних вод стали важливим фактором економічного зростання України, сприяли би збереженню її флори і фауни.
Першу доповідь «Екологічні компенсаторні заходи експлуатації водних ресурсів Карпатського регіону» представила професор А.І. Томільцева з Київського національного університету технологій та дизайну.
Вона підкреслила, що для багатьох гірських річок Карпат актуальними завданнями на сьогодні є виконання комплексних заходів, спрямованих на зменшення руйнівної дії води при проходженні паводків шляхом покращення природного стану їх долин та підсилення надійності роботи противопаводкових споруд.
У своїй доповіді «Аналіз проблем впровадження і експлуатації систем централізованого водозабезпечення міст» спеціалісти НВЦ «Еколас» із м. Сєверодонецька Є.Г. Вербато і О.П. Декіна розглянули питання впровадження схем оптимізації водопровідних мереж на базі їх гідравлічних моделей. Були наведені приклади впровадження таких схем у деяких містах України.
На питаннях безпечної експлуатації гідротехнічних споруд гідроелектростанцій України на сучасному етапі зупинився виконавчий директор ВГО «Асоціація «Укргідроенерго» Олександр Карамушко.
Було відзначено, що усі напірні гідротехнічні споруди, які перебувають в експлуатації понад 25 років, незалежно від їхнього стану, повинні періодично піддаватися багатофакторному дослідженню з урахуванням процесів «старіння» і з оцінкою їхньої міцності, стійкості і експлуатаційної надійності.
Геолог Володимир Харкевич з Львівського національного університету ім. Івана Франка доповів, що у зв’язку із застосуванням технологій видобутку сланцевого газу в Польщі, потрібно негайно розпочати моніторинг якості підземних вод переважно на артезіанських водозаборах питних і мінеральних підземних вод західного регіону України з обов’язковим визначенням вмісту бензолу і толуолу у воді.
Необхідно також вивчити гідрогеохімію розломів. На теперішній час у всіх сферах життєдіяльності суспільства, в тому числі в економіці і політиці, немає нічого більш важливого, ніж охорона питних вод від забруднення.
На висвітленні ресурсних можливостей розвитку с. Розлуч Турківського району Львівської області як бальнеологічного курорту Карпатського регіону зупинився професор В.Д. Погребенних із Львівської політехніки.
Доповідач акцентував увагу на тому, що однією з перспектив розвитку села Розлуч як рекреаційно-відпочинкової зони є створення туристично-екологічної карти розміщення мінеральних джерел.
На базі цієї карти можна скласти маршрут туристично-оздоровчої мандрівки мінеральними джерелами, тобто створити «Екологічну стежку».
Це може стати одним із способів накопичення коштів для спорудження санаторно-лікувального закладу без залучення сторонніх капіталовкладень.
Співробітник інституту екології і географії АН Молдови О.Н. Мельничук зупинився на проблемах сучасного стану вивчення і оцінки водних ресурсів ріки Прут, площа басейну якої у межах території Республіки Молдова складає 7.04 тис. км2 або 25 % від всієї її площі.
Цікавими і змістовними були доповіді наших польських колег із Кракова стосовно характеристики мінеральних і столових вод північного Здрую і розвитку сільськогосподарських угідь в долині ріки Бяла Тарнавска.
Коментувати :: 
Друкувати
Дія доступна тільки для авторизованих користувачів!
